-
1 відмовлятися
= відмовитися1) to refuse; to give up, to renounce, to deny; ( від авторства) to disclaim, to disown; ( від своєї думки) to recede; (від влади, престолу) to abdicateвідмовлятися від вимоги — to give up a claim, ( претензії) to resign a claim
відмовлятися від запрошення — to back out of ( to refuse) an invitation
відмовлятися від зобов'язань — to deny obligations, to renounce obligations, to disclaim liabilities, to disclaim liability
відмовлятися від посади — to give up a position ( job), to resign a position
відмовлятися від прав — to abandon rights, to relinquish
відмовлятися від пропозиції — to decline ( to reject) an offer, to revoke an offer, to withdraw an offer; sl. to turn down a proposal
2) (відговорюватися, ухилятися) to excuse oneself, to find an excuse, to pretend -
2 дотримуватися
to hold, to stick (to), to follow, to keep (to), to adhere (to)дотримуватися думки — to be of the opinion, to hold the opinion, to adhere to the opinion
дотримуватися закону — to observe the law, to keep within the law
дотримуватися теми — to keep ( to confine oneself) to the subject, to keep to the record
См. также в других словарях:
зосереджуватися — уюся, уєшся, недок., зосере/дитися, джуся, дишся, док. 1) Збиратися докупи, об єднуватися, розташовуватися, скупчуватися в одному місці, в одних руках, в однієї людини і т. ін. || Виявлятися, втілюватися в кому , чому небудь. 2) Спрямовувати,… … Український тлумачний словник
зосереджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зосередити. || зосереджено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зосередився, зібрався в одному місці. || Спрямований в одне місце, в одну точку (головно про артилерійський вогонь). 3) у знач. прикм. Який… … Український тлумачний словник
володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… … Український тлумачний словник
розмовляти — я/ю, я/єш, недок. 1) Усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким небудь. || Передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів. || перев. із запереч. не, з ким, між ким, розм. Підтримувати стосунки, зв язки, спілкуватися з ким… … Український тлумачний словник
подумати — аю, аєш, док. 1) перех. і неперех. Дійти до якоїсь думки; зробити умовивід. || Розмірковуючи, припустити що небудь. || Скласти яку небудь думку про кого , що небудь. 2) неперех. Спрямувати свої думки на кого , що небудь. || Згадати про кого , що… … Український тлумачний словник
роздум — у, ч. 1) перев. мн. Думки, міркування з приводу чого небудь. 2) Те саме, що роздумування 1). •• Без ро/здумів не думаючи, не вагаючись. 3) Стан заглиблення у власні думки. •• В ро/здумі (ро/здумах) в задумливому стані; задумливо. 4) Твір або… … Український тлумачний словник
виступати — а/ю, а/єш, недок., ви/ступити, плю, пиш; мн. ви/ступлять; док. 1) Виходити наперед, відокремившись від кого , чого небудь. || тільки док. Вийти звідки небудь, із за чогось. 2) перен. Ставати видним, з являтися, показуватися. || Виявлятися,… … Український тлумачний словник
посилатися — а/юся, а/єшся, недок., посла/тися, пошлю/ся, пошле/шся, док. 1) Вказувати на кого небудь як на свідка або авторитетну особу, називати щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій і т. ін. || Для обґрунтування своїх дій або… … Український тлумачний словник
наводити — I навод ити воджу/, во/диш, док., розм. Народити в якій небудь кількості. II нав одити джу, диш, недок., навести/, еду/, еде/ш; мин. ч. наві/в, навела/, навело/; док., перех. 1) Указувати шлях, приводити когось куди небудь. Наводити на слід.… … Український тлумачний словник
розмірковувати — ую, уєш, недок., розміркува/ти, у/ю, у/єш, док. 1) Заглиблюватися думками в що небудь; мислити, міркувати. 2) про кого – що, над ким – чим. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки; обмірковувати. || над … Український тлумачний словник
скупчуватися — ується, недок., ску/пчитися, иться, док. 1) Збиратися, сходитися докупи, в одне місце. || Зосереджуватися, сконцентровуватись у великій кількості на невеликому просторі (про війська). || Об єднуватися, згуртовуватися навколо кого , чого небудь.… … Український тлумачний словник